Вона рвала на собі волосся.
Сидячи у туалеті, де її точно ніхто не бачить, вона трималася руками за голову. Вона вважала себе нікчемою. Підвівшись, тримаючись за трубу в стіні, вона беззвучно кричала на своє відображення:
«ненавиджу тебе!тупа!дурна!нічого не варта!»
Емоційний стресс викликаний незрозуміло чим. Та, насправді, вона була щаслива. Ось вони – емоції.
Вона відчуває. У неї вогняні щоки. Вона плакала. Її очі були налиті червоним, вуста розпухли і потріскались, та вона продовжувала кричати Вийшла, вже вмита і заспокоєна. Вона перестала вести себе безглуздою
Можна ставити крапку.
Спокійність її врятувала. «треба було написати що закохана? У статусі у соц.. мережі, чи що?
Він цікавився у кого. Нащо воно йому? У нього дівчина, як виявилось. Вони цілувались. А гидотно мені, ніби він вже цілував мене саму. Після неї. Гидота.» - її думки були абстраговані і спокійні.
Голубі, крижані, феніксові.
Вона на хвилю лише вловила необхідний настрій. Того що відбувалось, і майже одразу забула.
Це- не кохання. Чи є це двостороннім? Фенікс його зна..
«навіщо він тобі взагалі?»- само опитування призводить лише до страждань, дівчино, припини.
«просто мені з ним так легко… і ніхто мізки не виносить.. все що не скажу, його цікавить.. я як ніколи є собою. Повністю і цілком.» це було для неї надто незвично. Тому це її приваблювало. Він її розумів. Вона його розуміла. Це було захоплююче. Просто захоплювало її як лавиною.
Ніяких відносин не хотіла. Це точно.
